Перейти до змісту

Авторизація  
shushann

Моя чорна душенька:)))

Рекомендовані повідомлення

Ура, ура! Сьогодні лічильник на сайті клубу порахував, що ми разом уже 1 рік 1 місяць і 9 днів! Моя неймовірна мрія збулася і з кожним днем я стаю все щасливішою від того, що у мене є моя Душа. А почалося все із того, що я (нарешті!) у 2010 році захотіла авто (перше!). І захотіла настільки, що розуміла: куплю, точно куплю! Наприкінці жовтня задумалася над тим, яку ж машинку я хочу. Вибір не стояв між конкретними моделями, бо в авто я не розумілася, але були чіткі вимоги до того, на чому б я хотіла їздити. Машина має бути особлива у всіх розуміннях (чую сміх деяких чоловіків, але нехай, думаю, вони теж розуміють, про що я, але шифруються:)))); достатньо високою, щоб заїхати у село до батьків (я не про зріст:))), місткою, просторою і щоб не впиратися головою у стелю, бо я клаустрафоб:))) Два дні я потратила на поїздки по салонах, на оглядини усього, що було у Львові (від Чері до Ленд Крузерів і Вольво), щоб принаймні розуміти, що досі їздило навколо мене:))) Зорієнтувавшись у лого, я засіла в нет. Тиждень, день у день, я перелопачувала десятки сайтів і форумів, читала про двигуни, трансмісії, кліренси і т.д. Маючи чесні права (всі заняття з теорії, але тільки 5 практичного водіння і екзамен без грошей і з 2 помилками), я все ж не розумілася в елементарних речах з будови авто. Мій інструктор на курсах з водіння питав, чому ж насправді я не плачу за екзамен, як усі, а хочу здати сама, на що я відповіла "нехай на одного дибіла на дорозі буде менше". З огляду на це і читала, читала, читала про авто, щоб прийшовши в салон, можна було запитатися у продавця про потрібні речі, а не "проблеять" " "еммммм... ця гарна... хочу... а є червона?" На жаль, більшість чоловіків-продавців такого і чекають від жінок-покупців. Начитавшись, я підбила подругу поїхати зі мною ще раз по салонах. Спочатку була Шкода, потім Ланоси і Шевроле, але я чула, що це не те. Настрій був на нулі і я вирішила вдома ще раз пробігтися нетом і визначитися, чого ж я хочу справді. Пробіглася і натрапила на НЕЇ! Соул! Побачила в неті і зрозуміла: ХОЧУ!!!!!! Наступного дня показала фото друзям, на що почула скептичне "а в нас її хіба продають?" і поїхала шукати в салонах. І знайшла! А коли побачила, то вже знала, що іншої не хочу. Сіла, обдивилася, закохалася:))) Менеджер салону сказав, що якщо хочу, то буду в черзі на неї...27 (!), саме стільки людей нібито виявили бажання стати соуловодами. Настрій зіпсувався, але сказала, хай записує теж... Обіцяли на квітень зателефонувати... А був початок листопада. Дні бігли і я мріяла. Начиталася про неї стільки, що вже знала все на пам"ять. А потім сталося те, що я досі згадую в шоці. 16 листопала ми з колегами їхали у відрядження у Відень, зателефонував менеджер із салону і запитався чи я не передумала стосовно машини. Кажу, що ні, на що він питається "вам теракотова підходить"? Трохи здивувавшись, кажу, що ще не думала над кольороом, а він відповідає"думайте, бо якщо так, то ми можемо вас посунути у черзі, будете першою". У мене телефон ледве не випав з рук:))) Неможливо описати, в якому стані я була! Спочатку захопив шок, потім радість, а потім знов шок. Зателефонувала в салон і кажу "хочу слонову кістку", там кажуть "не буде", кажу "добре, давайте чорну", у відповідь "ок, нам мала прийти теракотова, але з кимось поміняємося, упродовж двох днів платіть завдаток, ваша машина вже в Маріуполі в порту". А потім було щось неймовірне: пошуки грошей і людей, які платили завдаток, поки я була закордоном, очікування і знайомство! Скажу так: 7 грудня МОЯ машинка вже була у Львові, а 10 я виїхала нею із салону. Нам було нелегко, бо я тільки вчилася її розуміти і відчувати, а вона, сонце моє ясне, терпіла, терпіла і вчила мене бути водієм. Упав сніг, я боялася їздити. Вона стояла днями, а ввечері я виїжджала, щоб трохи освоїтися. А потім після трьох днів поїздок на роботу я у ожеледь і заметіль рушила зі Львова до батьків на Рівненщину на Різдво. Вони молилися, а я їхала:) І ми це зробили! Моя Душенька - моє чорне щастя! Тепер ми разом щодня, хоча донедавна я мало їздила, а от із жовтня - ми разом щодня, не залежно від погоди:)

 

P.S. Окреме дякую людям, які посприяли в тому, що черга "посунулася", а також допомогли у всіх інших організаційних питаннях:)))

 

_ZDoxMjkxOTI4NDAwLHU6LHQ60JzRiyDRgNCw0LfQvtC8LGI6OCxjOjExLHM6MCxrOjA=.jpg

  • Like 4

Поділитись повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитись на інші сайти

Для публікації повідомлень створіть обліковий запис або авторизуйтесь

Ви повинні бути користувачем, щоб залишити коментар

Створити обліковий запис

Зареєструйте новий обліковий запис у нашій спільноті. Це дуже просто!

Реєстрація нового користувача

Увійти

Вже є акаунт? Увійти до системи.

Увійти
Авторизація  

×
×
  • Створити...